Таке фізичний стан як сон відіграє найважливішу роль в житті кожної живої істоти на планеті. Людська особа винятком не є.

Перебуваючи в стані сну, людина повністю розкріпачується і занурюється в солодку млість відпочинку, причому як фізичного, так і психологічного. Під час сну відбувається своєрідна "перезавантаження" організму, що виражається в нормалізації енергетичних і метаболічних обмінних процесів, а також - у відновленні імунних сил людини.

На ефективність сну впливає багато факторів, основними з яких є його тривалість, навколишні сприятливі умови (комфортна ліжко, освітлення, клімат в приміщенні тощо), психоемоційний настрій людини.

До процесу сну не слід ставиться зневажливо, бо він - запорука здоров'я та довголіття.

Однак, не всі люди так сказати "дружать" з сном. Одні страждають безсонням, інші навпаки - перебувають у стані патологічної сонливості. Деякі ж, як правило внаслідок психічного дисбалансу, відчувають деякий страх по відношенню до сну, що виражається у формі нічних кошмарів, сомнамбулізму (лунатизму) та інших подібних проявів.

Еклуофобія - боязнь темряви - одна з поширених "страшилок" людського свідомості, яка починає формування ще в момент перебування людини в дитячому віці. Багатьох панічний страх темряви супроводжує протягом усього життя.

Основним методом боротьби з даною напастю є сон при включеному світлі. Здавалося б, що рішення існуючої проблеми таким чином абсолютно нешкідливо. Проте, насправді справа приймає зовсім інший оборот.

Як стверджують американські вчені: сон при включеному світлі створює дуже сприятливі умови для розвитку депресивного стану, а також не найкращим чином впливає на здоров'я людини. Тому від звички спати в освітленому приміщенні необхідно відмовлятися, щоб надалі уникнути більш серйозних проблем. Тим більше що людина - як істота, що володіє найвищим розумом - повинен прагнути побороти різні прояви страху.

А ось для того, щоб зробити сон найбільш приємним і максимально ефективним, незайвим буде дотримання наступних умов:

  1. Не слід лягати спати відразу ж після прийому їжі - від моменту поглинання вечері до часу відходу до сну повинно пройти не менше 2-3 годин. У випадках крайньої необхідності допускається легкий перекус, що складається, наприклад, з фруктів або кефіру. Відомо, що під час сну дихання людини переходить в діафрагмальний режим.


    Враховуючи дану обставину, наповнений їжею шлунок стане перешкодою для діафрагми, утруднюючи нормальну працездатність дихальних шляхів. А діафрагма в свою чергу буде перешкоджати травним процесам організму. В результаті дані дії можуть спровокувати розвиток різних патологічних порушень процесу травлення.

  2. Необхідно навчиться "відключати мозок". Готуючись зануритися в сон, слід абстрагуватися від дійсності, забути про всі негаразди і раздражителях, ізолюватися від шуму.
  3. Слід намагатися повністю розслабити тіло і позбутися від напруги в м'язах. Сприяння в цій справі надасть грамотно підготовлена постіль, яка не повинна бути:
    • занадто м'якою, бо розслабити м'язи в такому положенні досить-таки важко,
    • занадто жорсткою - щоб не допускати зайвого тиску на кісткову і м'язову тканини.
    Крім того, голова сплячого повинна покоїтися на в міру м'якій подушці, яка не буде тиснути на вуха і черепну коробку. Щоб уникнути порушень кровообігу і набряклості під голову не варто підкладати руку.
  4. Тіло під час сну повинно знаходитися в горизонтальному положенні. Слід відмовитися від звички спати на лівому боці, бо, по-перше, серце і ліва легеня будуть знаходитися в затиснутому стані і не зможуть нормально функціонувати, а по-друге - дихання правою ніздрею спровокує перегрів мозкової тканини, що призведе до безсоння. Також не рекомендується спати на животі, бо збільшується навантаження на діафрагму, внаслідок чого дихання сильно ускладнюється.
    Найкраща поза - спати на спині. В даному випадку температура всього тіла буде регулюватися самим організмом за допомогою правильного, незатрудненное дихання.
  5. Більшість медиків рекомендує відводити для сну 8-9 годин. З іншого боку тривалість сну - річ суто індивідуальна, залежна від багатьох факторів, основними з яких є стан організму в момент засинання і зовнішні умови. І все ж оптимальний варіант - 7,5-8 годин.

Цікаво й те, що підвищенню ефективності сну - особливо у випадках достатньо малого часу для його здійснення - сприяє тепло. Одягнувши на ноги вовняні шкарпетки, і загорнувшись як слід теплою ковдрою, можна збільшити якість сну, не дивлячись при цьому на малий час, що знаходиться в розпорядженні людини для даного процесу. Холод, навпаки, значно знижує ефективність і якісність сну, вимагаючи, як правило, великих тимчасових витрат.